24.01.2023

Вартість природного газу на європейських хабах (день наперед):

TTF – 66.65 EUR/MWh ($764) (+0.1%)

THE – 67.05 EUR/MWh ($769) (+0.1%)

CEGH – 69.90 EUR/MWh ($802) (-2.7%)

PEG – 62.04 EUR/MWh ($711) (-5.0%)

Вартість природного газу на європейських хабах (ф'ючерси на лютий):

TTF – 66.10 EUR/MWh ($758) (-1.1%)

THE – 67.00 EUR/MWh ($768) (-0.9%)

CEGH – 67.40 EUR/MWh ($773) (-1.8%)

PEG – 62.60 EUR/MWh ($718) (-1.2%)

Європа зміцнюється, росія тоне. Як агресор втрачає ключовий ринок газу

Колонка виконавчого директора Асоціації Артема петренка для НВ.Бізнес

Війна в Україні докорінно змінює світовий ринок вуглеводнів та створює нові непередбачувані виклики.

Переформатування ринку

З перших днів повномасштабної російської агресії в Україні, Європа зайняла чітку позицію, заявивши про відмову від кривавих енергоресурсів. Результат не забарився. Якщо торік частка газу з рф у загальному обсязі споживання в країнах ЄС становила 36%, то за підсумками вересня склала 9% і продовжує стрімко знижуватися. Очікується, що за весь 2022 рік трубопровідне постачання російського газу скоротиться більш ніж на 55%, тобто на 80 млрд куб. м.

Шантаж та спроби кремля зірвати опалювальний сезон в ЄС наразі ніяк не справджуються. На початок листопада рівень заповненості ПСГ Європи досяг 95% і це за мінімального транзиту через Україну, зупинки «Північного потоку — 1» та перебоїв у постачаннях «Турецьким потоком».

Ще з літа Європа почала активно диверсифікувати постачання ресурсу та активізувала співпрацю з Алжиром, країнами Близького Сходу та США. Так, трубопровідні поставки газу з Норвегії зросли на 5% — країна посунула росію з першого місця експортерів, з Азербайджану — майже на 50%.

На кінець жовтня близько 60 танкерів з LNG прибули до портів ЄС і стоять нерозвантаженими. Цей газ було закуплено влітку і лише у жовтні він прибув до Іспанії, Нідерландів, Італії й Греції. За дев’ять місяців цього року Європа імпортувала 98 млрд куб. м скрапленого природного газу, що на 39 млрд куб. м більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ключовим експортером LNG в Європу є США, які все більше нарощують темпи виробництва.

Нещодавній запуск газогону Baltic Pipe потужністю 10 млрд куб. м сприяє диверсифікації та зміцненню поставок палива в Європу. Він прокладений від родовищ Норвегії у Північному морі через Данію та країни Балтії до Польщі. Ще два газопроводи Польща-Словаччина та Греція-Болгарія допоможуть зменшити залежність від російського газу у Східній Європі.

За вісім місяців європейці зменшили споживання газу на 27.6 млрд куб. м і якщо така тенденція збережеться й надалі, то за рік падіння попиту може скласти 12% від загального обсягу споживання.

Очікувано, що втрата європейського ринку призвела до падіння газовидобутку в росії вже на 19% та експорту в країни далекого зарубіжжя — на 43%. Це якщо вірити словам «газпрому». За оцінками провідних аналітиків, виробництво газу в рф могло скоротитися на 25%.

Якщо Європа змогла сказати тверде «ні» російським вуглеводням, то є країни, які не цураються кривавого газу й нафти і купують їх з великими знижками. Як то кажуть, кому війна, а кому спроба виторгувати для себе максимум.

З початку року експорт газу до Китаю зріс майже на 60%. Національна нафтогазова корпорація продовжує безперебійно отримувати паливо газопроводом «Сила Сибіру», оплачуючи поставки рівноцінно в рублях та юанях. Цим газогоном транспортується 16 млрд куб. м, ще до 10 млрд куб. м планується отримати через інший трубопровід.

Ще один партнер росії — Індія, яка з початку повномасштабної війни в Україні почала купувати нафту Urals з дисконтом в $35 за барель, збільшивши імпорт у десять разів. Майже всі танкери, що перевозять російську нафту до Порт-Саїду, Гібралтару або «відкриті для замовлень», зрештою опиняються в Китаї, Індії чи Туреччині.

Ситуація з Туреччиною є аналогічною, однак залежність від імпорту енергоносіїв значно посилила тиск на валюту і на бюджет. Турецька ліра продовжує знецінюватися, а інфляція зростає. Країна зайняла позицію «посередині» і торгує з усіма — ми бачимо спроби налагодити поставки як з рф, так і з США, Азербайджану і Алжиру.

Туреччину росія хоче використати для створення хабу в регіоні Трак’я на північному заході країни. Мета кремля зрозуміла: перенаправити російський газ в Європу, який раніше йшов через північні потоки та Україну на південний напрямок — Туреччину. В цій історії не врахували позицію самої Європи. Навряд чи є можливим у сьогоднішніх реаліях, щоб ЄС, звільнившись від російської газової залежності, знову до неї повернувся.

Цінові каруселі

Турбулентність на ринках, яка змінила світову торгівлю газом, впливає й на вартість ресурсу.

Те, що ми бачимо сьогодні, наглядно показує, що ринок поламався ще за часів COVID-19 і війна в Україні лише поглибила цей процес. Надвисока волатильність, непередбачуваність та чутливість до маніпуляцій призводить не лише до різкого зростання чи падіння ціни, але й до суттєвої різниці між вартістю на спотовому та ф’ючерсному ринках.

Так, на початку листопада газ на європейських хабах коштував в межах $230 (Спот) і $1218 (Ф’ючерс) за 1000 м³. Така суттєва різниця пов’язана із побоюваннями трейдерів, які торгують за максимальними цінами та очікуванням можливих перебоїв з поставками. Проте навіть ця листопадова вартість є нижчою від тої, яка була влітку, коли ціна на газ досягала $3 600 за 1000 м³. Така ситуація аж ніяк не притаманна ринку, який, як правило, раніше демонстрував вищі ціни на газ в опалювальний сезон і нижчу вартість — влітку.

Чи буде дефіцит газу?

Тепла осінь у Європі, вщент заповнені європейські ПСГ та десятки нерозвантажених танкерів із LNG мали би вселяти надію, що енергетичній кризі приходить кінець. Та не все так гладко й оптимістично, як хотілося б.

Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що дефіцит газу в ЄС наступного літа може сягнути 30 млрд куб. м. За його оцінкою, на процес заповнення європейських ПСГ цьогоріч вплинули ключові фактори, які можуть не повторитися у 2023 році. Йдеться про те, що скоріше за все поставки трубопровідного газу з рф в Європу будуть меншими. Крім того, якщо Китай відновить імпорт LNG на рівні 2021-го, на нього припадатимуть 85% усіх поставок.

Дефіцит газу можна зменшити за рахунок гідроенергетики, яка відновлюється до середнього рівня генерації за останні п’ять років та посилення роботи АЕС Франції. Але навіть за таких умов попит на газ залишатиметься суттєвим і дефіцит може бути зменшено до 22 млрд куб. м.

Аналітики МЕА переконані, що послабити негативні наслідки відмови від газу з рф можна через скорочення попиту, збільшення частки ВДЕ, а також технічної реконструкції ринку, яка дозволить зменшити ризики для держав ЄС. За таких умов, досягнення 95% заповненості ПСГ на початок опалювального сезону 2023/24 для Європи не стане проблемою, особливо, зважаючи, на темпи підготовки до цієї зими.

Як бачимо, повномасштабна війна в Україні з одного боку оголила всі недоліки газових ринків світу, а з іншого — як ніколи об'єднала Європу. Терористичні потуги росії вже зараз позбавлені впливу на цінову кон’юнктуру, а цивілізований світ вакцинувався від їх маніпуляцій.

Процес трансформації запущено і повороту назад вже точно не буде.

Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/rosiya-prograye-gazovu-viynu-yak-yevropa-vidmovlyayetsya-vid-rosiyskogo-gazu-ostanni-novini-50284163.html

Аналітика
21/01/23

Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазовидобу...

14/01/23

Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазовидобу...

07/01/23

Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазовидобу...

31/12/22

Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазовидобу...

24/12/22

Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазовидобу...