27.05.2022

Вартість природного газу на європейских хабах (день наперед):

TTF – 81.85 EUR/MWh ($928) (+1.4%)

THE – 81.73 EUR/MWh ($910) (+1.3%)

CEGH – 85.47 EUR/MWh ($969) (+0.5%)

PEG – 74.39 EUR/MWh ($843) (-3.3%)

Вартість природного газу на європейских хабах (ф'ючерси на червень):

TTF – 86.28 EUR/MWh ($979) (-1.7%)

THE – 86.43 EUR/MWh ($981) (-1.7%)

CEGH – 89.78 EUR/MWh ($1019) (-1.6%)

PEG – 78.28 EUR/MWh ($888) (-3.1%)

Якщо ввести податкові стимули, то в України з’явиться ресурс для збільшення видобутку

Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, розповів ExPro про ситуацію у газовидобувному секторі та що необхідно робити для розвитку галузі.

- Через кризу на ринках нафти і газу видобувні компанії стикнулися з величезними проблемами. Як переживає кризу українська нафтогазовидобувна галузь?

- Україна не є виключенням, адже ми - частина глобального світового нафтогазового ринку. Відповідно, все, що відбувається у світі безпосередньо відображається на вітчизняному видобутку. Рекордне зниження ціни на нафту й газ разом із поглибленням економічної кризи, спричиненої поширенням COVID-19 становить масштабну загрозу для галузі. Існує великий ризик часткового або й навіть повного згортання інвестиційної діяльності. А зменшення інвестицій буде означати падіння газовидобутку вже в найближчому майбутньому.

- І які наслідки будуть для компаній та й для економіки в цілому?

- Нафтогазовидобувна галузь - основний наповнювач державного бюджету. Чим нижча вартість газу, чим менші обсяги видобутку в країні, тим менше податків відповідно отримають державний і місцевий бюджети. Це комплексна проблема, а не тільки інвестиційних чи фінансових показників. Якщо з цим нічого не робити і не вирішувати, не вживати стимулюючих заходів вже зараз, то з кожним днем криза буде лише поглиблюватися.

- Як довго буде тривати така ситуація на ринку?

- Зниження цін на газ почалося ще в минулому році. Було декілька причин, які спровокували трьохкратне падіння. Це і перенасичення світового ринку скрапленим газом, переповнені газосховища у Європі, тепла зима. На додачу до всього трапилася пандемія і було впроваджено карантин, що призвело до різкого скорочення споживання та зменшення попиту на вуглеводні. Зараз ринок перенасичений, ресурсу забагато і це тисне на ціну.

Ми розуміємо, що закінчення карантину не буде означати вирішення усіх проблем і одномоментне відновлення ринку. Можна передбачити, що падіння цін на вуглеводні буде продовжуватися, хоча точно прогнозувати, що буде відбуватися на ринку навіть через кілька місяців – на разі ніхто не береться.

- Яким чином це впливає на компанії?

- Ситуація на ринку змушує видобувників переглядати свої інвестиційні плани і, на жаль, їх скорочувати. Газовидобувний бізнес є дуже ризикованим і передбачає постійне вкладання коштів у геологічну розвідку, буріння свердловин, проведення їх капітального ремонту, закупку необхідного суміжного обладнання тощо. Ми очікуємо, що відбудеться істотна оптимізація й інвестори набагато ретельніше підходитимуть до нових проєктів. Адже ризики залишаються високими, особливо на нових і масштабних родовищах.

Без сумніву, в такий нелегкий час держава повинна підтримати галузь, створивши стимулюючі механізми для залучення інвестицій. Без цього, не можна очікувати продовження буріння та здійснення розвідки на родовищах.

Коли держава створює стимулюючі умови для розвитку галузі, то дуже скоро можна побачити результат. Як приклад, наведу впровадження стимулюючого оподаткування для нових газових свердловин з 1 січня 2018 року. За два роки дії цієї норми компанії пробурили понад 200 свердловин, видобуток газу почав зростати. Це говорить про те, що держава може і повинна ефективно впливати на розвиток індустрії.

- Багато країн вже оголосили про заходи підтримки своїх нафтогазових компаній. Чи може Україна запозичити щось від них?

- У світі і в Україні в умовах карантинних заходів найперше розпочато підтримку малого і середнього бізнесу. Було прийнято законодавчі акти щодо спрощення регулювання, зниження податків тощо. Проте ми бачимо, що галузі, які є основними наповнювачами бюджету, не отримали жодних стимулів чи підтримки з боку держави.

Ми аналізували, як різні країни підтримують ключові галузі, зокрема нафтогазовидобувну індустрію. У Норвегії уряд оголосив про зниження оподаткування в секторі, щоб нафтогазовидобувні компанії мали можливість продовжувати свою інвестиційну діяльність. У Великій Британії запропоновано розробити офшорну стратегію для надання допомоги операторам та підрядникам розвідувальних проєктів на континентальному шельфі.

Цікавим є кейс у канадській Альберті, яка скорочує та спрощує зайву бюрократію для введення нафтогазового бізнесу, продовжує терміни угод про користування корисними копалинами, що закінчуються цього року ще на один рік, а також до середини серпня призупиняє ряд екологічних зобов’язань. Крім того, уряд Канади заявив, що майже 2 млрд доларів буде спрямовано для очищення неактивних нафтогазових свердловин, що допоможе зберегти понад 5000 робочих місць лише в Альберті.

На відміну від провідних видобувних країн, ми розуміємо, що на разі Україна не має можливості фінансово допомогти галузі. Проте є інші дієві заходи, які не вимагають прямого фінансування.

- Які першочергові кроки необхідно зробити?

- Асоціація звернулася до Президента, Верховної Ради та Уряду із закликом звернути увагу на ті проблеми, які зараз є в нафтогазовидобувній індустрії та розробити пакет стимулюючих заходів для її подальшого розвитку. Навіть в такий складний період компанії мають продовжувати інвестувати, а для цього потрібні державні стимули. Відсутність інвестицій призведе до стагнації галузі, падіння видобування газу, зменшення доходів в бюджет і скорочення робочих місць, не тільки у видобувних компаніях, а й у підрядників. І звичайно, все це буде впливати на енергетичну безпеку держави.

Ми пропонуємо чотири першочергові кроки для підтримки нафтогазовидобувної галузі.

По-перше, необхідно застосувати стимулюючу ренту для відновлених свердловин, що не видобували вуглеводні останні два роки та були повернуті до виробництва після капремонту. Мова йде про ті свердловини, які знаходяться на балансі державних компаній, більшість з них була пробурена ще в радянські часи. Через аварії чи інші причини видобуток там не ведеться. За останні роки кілька приватних компаній успішно реалізували спільні проекти з державними підприємствами – АТ «Укргазвидобування», «Укрнафта» і НАК «Надра України». Є приклади, коли вдалося збільшити загальний видобуток на 50% після капітального ремонту. Зараз таких непрацюючих свердловин тисячі, з них не ведеться видобуток і не сплачується рента. Якщо ввести податкові стимули, щоб компанії відновлювали роботу таких свердловин, то в України з’явиться серйозний ресурс для збільшення видобутку.

По-друге, мають бути стимули для розробки важкодоступних і нетрадиційних покладів вуглеводнів. В сучасних умовах їх видобуток є комерційно невигідним. Ми проаналізували міжнародний досвід, зокрема Канади, Аргентини, Бразилії, Мексики, Польщі і побачили, що ці країни заохочують видобувників розробляти такі поклади, знижуючи ренту або надаючи інші стимули. Тому, ми ініціюємо впровадження фіскальних стимулів для розробки важковидобувних і нетрадиційних покладів, але з обов’язковою розробкою прозорої методики визначення таких покладів, щоб не було жодних звинувачень і непорозумінь з боку Міністерства фінансів. Треба чітко визначити, які саме поклади є важковидобувними або нетрадиційними.

По-третє, стимулююча рента для нових газових свердловин повинна бути збережена, оскільки вона виправдала себе. Ми вважаємо, що по аналогії із цим потрібно поширити стимулююче оподаткування на видобуток конденсату і нафти на рівні 6/12% для нових та відновлених свердловин.

По-четверте, державні гарантії незмінності оподаткування видобутку вуглеводнів із нових свердловин мають бути продовжені до 10 років. Нагадаю, що минулого року у вересні було винесено на розгляд у Верховну Раду законопроекті №1210, яким взагалі пропонували прибрати стимулюючу ренту для нових газових свердловин. І дуже добре, що народні депутати дослухалися до позиції галузі і зберегли цю надзвичайно важливу норму. Стабільність податкової політики - це одна з головних складових для залучення вітчизняних та міжнародних інвестицій.

- Повернемося до податків. Очевидно, що Уряд не захоче знижувати податки для газовидобувних компаній…

- Ми зараз говоримо про першочергові кроки, які передбачають впровадження стимулюючого оподаткування для видобутку вуглеводнів з нових або розконсервованих свердловин, важковидобувних та нетрадиційних покладів, які наразі так і не розробляються. В бюджеті їх немає, це додаткові обсяги, і рента від цього видобутку - це і будуть додаткові надходження в бюджет.

- Коли ви очікуєте прийняття рішення?

- Чим раніше нововведення будуть прийняті, тим швидше ми стабілізуємо роботу нафтогазовидобувної галузі і зможемо уникнути небажаних ускладнень. Діяти треба вже зараз, не втрачаючи дорогоцінний час.

- Як ви оцінюєте перспективи залучення нових компаній в українську нафтогазовидобувну галузь в найближчий час? Зокрема за допомогою проєктів УРП?

- Минулий рік показав значний інтерес інвесторів до нафтогазовидобувної галузі України. Було проведено кілька раундів онлайн-аукціонів з продажу спеціальних дозволів, а також оголошено переможців 9 конкурсів УРП. Хочу відзначити, що серед переможців є іноземні компанії, зокрема, канадська Vermilion Energy (перемогла разом з УГВ по двох ділянках) та американська Aspect Energy. Зараз тривають перемовини між інвесторами та Міжвідомчою комісією щодо узгодження текстів договорів. Ми сподіваємося, що незважаючи на поточну ситуацію, угоди будуть підписані в найближчий час і компанії зможуть оперативно розпочати роботи на ділянках.

Щодо 3 останніх конкурсів УРП, то ми маємо лише іноземних переможців – це словацька Nafta, що входить до великого європейського холдингу EPH та компанія York Energy (Великобританія). Це свідчить, що міжнародні інвестори готові вкладати кошти у розробку українських надр.

Окрім того, зовсім недавно, не дивлячись на кризу, «Укргазвидобування» залучило міжнародного інвестора - румунську компанію Expert Petroleum до розробки виснажених родовищ на Західній Україні. Це унікальний для України проєкт, що передбачає ремонт і буріння нових свердловин, інтенсифікацію видобутку і розвиток інфраструктури, та гарний сигнал для інвесторів у надзвичайно складних умовах. Всього за 5 років Expert Petroleum має інвестувати $30 млн, що дасть додатково 300 млн куб м природного газу. Якщо експеримент буде вдалим, то таку практику можна буде розповсюдити на інші виснажені родовища УГВ в нафтогазових регіонах.

Підсумовуючи, скажу, що зараз ситуація є непередбачуваною і цей рік буде складним. За таких умов залучати іноземних інвесторів у нові проєкти буде дуже складно. Тому ми й говоримо, що в глобальній гонці за інвестиціями виграють ті країни, які будуть запроваджувати стимулюючі механізми для видобутку вуглеводнів.

Разом із тим, держава має працювати над підготовкою нафтогазових лотів та активно промотувати їх, в тому числі, за кордоном. Ми в свою чергу будемо підтримувати ініціативи Державної служби геології та надр України щодо оголошення нових конкурсів як на суходолі, так і на шельфі Чорного моря.

- Якщо повернутися до угод про розподіл продукції, процедури підготовки та обрання переможців. Які моменти потрібно доопрацювати і на що варто звернути увагу?

Закон, який є базовим для виконання угод УРП – недосконалий. Асоціація напрацьовує пропозиції змін, щоб сама процедура підготовки і обрання переможців була більш прозорою.

Треба сказати, що частина прогресивних і важливих нововведень вже реалізовано. Минулого року було прибрано обов’язкове проведення оцінки впливу на довкілля на тексти угод, а також погодження облрад самих цих текстів. Однак досвід проведених конкурсів УРП показав, що є ще ряд проблем. Зокрема, надзвичайно важливим залишається питання, яким чином має обиратися переможець. Потрібно впровадити прозорі кількісні критерії для його визначення, щоб Комісія мала зрозумілий інструмент для відбору і її рішення були об’єктивними. За таких умов оскаржити перемогу буде набагато складніше. Є проблема з підтвердженням фінансової спроможності заявників. Крім того дуже актуальним є питання щодо строків проведення конкурсів. Наразі, за законодавчою нормою від дати оголошення конкурсу до кінцевого терміну подання документів має бути не менше одного місяця. Світова практика показує, що такий термін – від 3 місяців і більше в залежності від країни, розташування ділянки та складності проєктів. Минулого року ми бачили, коли термін конкурсу УРП на шельфову ділянку Дельфін було скорочено до 2 місяців.

Так, з точки зору норми Закону все було зроблено правильно. Проте з точки зору логіки, здорового глузду і об’єктивних реалій, для залучення великих інвесторів на такі конкурси і такі масштабні проєкти потрібно значно більше часу для аналізу площі. Ми завжди підтримували ідею, що для ділянок УРП термін подачі документів має тривати не менше 3 місяців для суходолу і від 6 місяців та більше – для шельфу.

Джерело: https://bit.ly/3dZTvaH

Аналітика
28/05/22

 Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазо...

21/05/22

 Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазо...

14/05/22

 Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазо...

13/05/22

Презентація виконавчого директора Асоціації Артема Петренка під час щорічного зібрання Central-Easte...

07/05/22

Асоціація газовидобувних компаній України пропонує вашій увазі щотижневий моніторинг нафтогазовидобу...